- удаватися
- —————————————————————————————удава́тисядієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
удаватися
Смотреть что такое "удаватися" в других словарях:
удаватися — (вдава/тися), удаю/ся, удає/шся, недок., уда/тися (вда/тися), уда/мся, удаси/ся, док. 1) тільки 3 ос., також кому. Здійснюватися, успішно завершуватися. || безос., у сполуч. з інфін. Бути, виявлятися можливим (про здійснення чого небудь). ||… … Український тлумачний словник
удаватися — [ўдава/тиес а] = вдаватися ўдайу/с а, ўдайе/с :а, ўдайе/ц :а, ўдайеимо/с а, ўдайеите/с а, ўдайу/ц :а … Орфоепічний словник української мови
удаватися — I = вдаватися, удатися, вдатися (здійснюватися, успішно завершуватися), виходити, вийти, ладитися, ладнатися, вигоря[а]ти, вигоріти; витанцьовуватися, витанцюватися II = вдаватися ▶ див. звертатися … Словник синонімів української мови
звертатися — а/юся, а/єшся, недок., зверну/тися, зверну/ся, зве/рнешся, док. 1) Промовляти, писати, спрямовуючи свої слова, свою мову до кого небудь. || до чого. Апелювати до чого небудь притаманного або приписуваного комусь. || Говорячи до кого небудь,… … Український тлумачний словник
удатися — I = вдатися, удаватися, вдаватися (мати від народження / від природи певні якості), у[в]родитися II = вдатися ▶ див. звертатися … Словник синонімів української мови
битися — б ю/ся, б є/шся; наказ. сп. би/йся; недок. 1) з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2) Удаватися до бійки, бити кого небудь. || Бити один одного. || Ударяти рогами, лобом, ногами (про тварин). 3)… … Український тлумачний словник
братися — беру/ся, бере/шся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку небудь справу, приступати до чого небудь. || перев. з… … Український тлумачний словник
завдаватися — дає/ться, недок., завда/тися, да/сться, док. 1) заст. Те саме, що удаватися. 2) тільки недок. Пас. до завдавати 1 5) … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
марнодум — а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми … Український тлумачний словник
